13:44 Стрюківська ЗОШІ-ІІІступенів | |
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Полиновою гіркотою наповнює спомин душі сивочолих чоловіків, що недалеких 90-х відчули подих війни, яка вогнем горя обпалила серця і залишила незагоєні рани. Так про земляків Тукачова І., Гриньова С., Осіпенка І., Сізоченка А. та багатьох інших говорили ми на виховній годині у 10 класі, приуроченій 28 річниці виведення радянських військ із Афганістану (а до цього ж були 10 страшних років із звістками про смерть юнаків) Афганістан… Це слово потребує пояснення. Зрозуміле кожному, важким тягарем увійшло в наше життя. Афганці… Юнаки, які зазнали лиха війни в мирний час. Тисячі юних пройшли крізь Афганістан і несуть його тепер у своїх серцях. Сторінка за сторінкою учні гортали літопис історії, дізнаючись про одну з «помилок радянського уряду», яка вилилась сльозами матерів, дружин, наречених… Десятикласники разом із бійцями долали сипучі піски, неприступні гори, разом із воїнами падали й піднімалися, підставляючи їм дружнє плече. Компонуючи відеоматеріали, пісні, зачитуючи сухі історичні факти, вони оживлювали ті далекі для них дні: чули посвист куль і снарядів, стогін поранених, звук крапель крові, які в тиші падали на пісок, і пісню про далеку й недосяжну маму… Стає історією афганська епопея,- біль пам’яті й серця, та ми повинні пам’ятати самовіддану й безприкладну мужність тих років. Ми не повинні забувати жертв Афганістану, щоб нові війни не обпалювали мирних днів.
В.О.Боднар, класний керівник 10 класу Стрюківської ЗОШ І-ІІІ ступенів | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |