Персональний сайт відділу освіти Миколаївської РДА

Свято захисника України в Ульяновському НВК

   Коли осінь вкриває землю розкішним килимом різнокольорового листя, ми святкуємо  День українського козацтва, згадуємо витоки цього потужного патріотичного  руху. Українських козаків знала вся Європа, їхній лицарський кодекс не пробачав зради, жалюгідства, боягузтва, серед козаків культивувався дух відданості Вітчизні. Не кожен чоловік був спроможний пройти випробування служити в козацькому війську, та й не кожен намагався це зробити.Тільки сміливі, відважні,здатні до самозречення, фізично витривалі. Передковічні закони лицарської честі зараз актуальні як ніколи. Виховання любові до Батьківщини – головне на порядку денному в сучасній школі.

     От і учні Ульяновського НВК долучились до козацьких традицій, відзначаючи подвійне свято: День Захисника України та День українського козацтва. Старшокласники, поділені на курені, вибрали кошового. Старші подавали приклад молодшим в спритності та чіткості в конкурсах «Виштовхни за коло», «Перенесення товариша», а молодші виявилися кмітливішими в конкурсах «Впіймай рибу для юшки», «Закинь м’яча» тощо.

   Козацькі забави закінчились, а святковий день продовжився уже серйозним заходом.

    Якими б словами ми не говорили про патріотизм, необхідність підтримки учасників АТО, ветеранів Великої Вітчизняної війни та Афганістану, всі вони бліднуть у порівнянні з невигаданими історіями з вуст земляків, які є учасниками АТО. В переддень Дня Захисника України, який тепер є офіційно святковим днем, до нас завітали Віктор Вікторович Жеребко та Василь Миколайович Захаров, випускники нашої школи, які зараз мобілізовані до Збройних Сил України.

Виявляється, героями стають ось такі прості хлопці, яких кожного дня зустрічаєш на вулицях свого села. Мужні, з обпаленими сонцем обличчями, посивілим волоссям, свідомі свого статусу. Як відразу змінилися наші учні – перестали сміятися, відразу посерйознішали. Старшокласники зовсім не соромилися читати вірші, співати пісень. А потім шквал питань - бо цікавилися всім: як вправляються в бойових вишколах, чи достатньо харчів, одягу, чи допомагають волонтери, як проходило бойове хрещення. Мужні обличчя хлопців злагідніли від уваги присутніх. І на всі питання відповідали, і дякували за теплий прийом.

Всіх присутніх об’єднувала одна думка – бажання мирного життя, скорішого повернення додому всіх воїнів. Наостанок обмінялися подарунками: діти подарували квіти, малюнки, листи та обереги, а Василь Миколайович Захаров передав у школу український прапор, на якому підписалися його друзі – військові на згадку про дні, проведені разом.

    Ще й наступного дня всі знаходилися під враженнями  почутого, думали про те, що немає дві України, немає заходу і сходу, є одна держава, суверенітет та цілісність якої одні захишають зі зброєю в руках, а інші мають докладати зусиль в навчанні, праці, щоб пришвидшити перемогу.

                                  Є.П.Больбот, педагог-організатор Ульяновського НВК