16:21 Антонюківський НВК | |
Дівчина з косою , як трава з росою Ллються коси, як ранкові роси, В ланцюгах срібляться золотих. Що є кращим за дівочі коси І троянди, вплетені у них? Такими гарними словами про дівочу косу розпочалось театралізоване свято «Дівчина з косою, як трава з росою», яке відбулося 10 червня 2015 року в таборі відпочинку «Калиновий гай» при Антонюківському НВК. Головне завдання заходу полягає в тому, щоб повернути до життя ще один із прекрасних, але, на жаль, призабутих звичаїв нашого народу – вшанування дівочої коси. І хочеться вірити, що він оживе, наповниться новим змістом і передасться новим поколінням. На святі мова йшла і про красу дівочої коси, і взагалі про дівочу красу, моральну гідність, народні традиції, які треба зберегти й збагачувати. Коса була гордістю дівчини, вираженням її цнотливості, честі. Зараз, на жаль, у моді коротке волосся. І дуже часто дівчата, які вирішили розпрощатися зі своїми косами, чують слова: «Не ріж косу». У нашій школі є дівчата, які пишаються своїм довгим волоссям. Здавна в Україні існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила», або «У неї в косах сім чортів кублилося». На святі дівчата демонстрували свої довгі коси. Під звуки музики дівчата-учасниці піднімалися на сцену. Ведуча називала кожну учасницю, довжину її коси. В кінці свята журі визначило переможниць у номінаціях «Найдовша коса», «Найкраща зачіска», «Найкраще знання народних звичаїв», «Приз глядацьких симпатій». Ющенко В.Г., педагог- організатор
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |